Андрій Самійлович Малишко народився в селі Обухів на Київщині 14 листопада 1912 року в багатодітній сім’ї шевця. Рід Малишків займався чоботарством. У родині Малишків було 11 дітей. Вже з дитинства Андрій підробляв – топив груби у крамарів. З дитинства виніс любов до народних мелодій і рідного слова, рідної землі. Найдорожчою людиною, першим авторитетом, людським ідеалом була для А. Малишка. У школі навчався під час громадянської війни. Закінчивши семирічку, майбутній поет вступив до медичного технікуму, та потяг до пісні й поезії привів його на літературний факультет Київського інституту народної освіти (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка). Він стає старанним учнем Максима Рильського, який викладав в інституті й вів там літературну студію.

   Початок творчості А. Малишка позначений сумлінним навчанням.

У 1930 р. юнак надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус». Закінчивши у 1932 р. Київський інститут народної освіти, працював учителем в Овручі. Відслуживши ріку армії, переїхав до Харкова й працював журналістом. 
Протягом 1938-1940 рр. А. Малишко видав збірки: «Лірика», «З книги життя» (1938 р.), «Народження синів» (1939 р.), «Листи червопоармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі — 1940 р.). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дуліа про козака Данила». 

У 1941-1944 рр. поет служив військовим кореспондентом у газетах «Красная армия». «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини», де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941 р.), «Україно моя!» (1942 р., виходила двічі), «Понад пожари» (1942 р.), «Слово о полку» (1943 р.), «Битва» (1943 р.), «Полонянка» (1944 р.), «Ярославна» (1946 р.). Героїко-трагічний пафос циклу з п’яти віршів «Україно моя!», написаного 1941 р., передавав щирий особистий біль за рідну землю, віру в її визволення. «Україно моя!» — одне з найяскравіших поетичних явиш років війни.

У 1944-1947 рр. Малишко працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». У 1950 р. з’явилась збірка «За синім морем», написана після відвідин поетом Канади та США разом з групою діячів культури.

Новий і чи не найбільш продуктивний етап у творчості поета починається із середини 1950-х років. У збірці «Що записано мною» (1956 р.) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» (1959 р.)-— «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960 р.) — «Вчителька» тощо. У їх озвученні поету допомагали такі відомі композитори, як брати Майбороди, Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський, А. Штогаренко, С. Козак, О. Білані.

Протягом 1961-1970 рр. вийшли збірки «Листи на світанні» (1961 р.), «Прозорість» (1962 р.), «Дорога під яворами» (1964 р.), «Рута» (1966 р.), «Синій літопис» (1968 р.), «Серпень душі моєї» (1970 р.).

17 лютого 1970 р. А. Малишко помер.

За своє життя поет видав близько 40 збірок. Але найголовніше те, що в українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

"Чому, сказати, й сам не знаю" Андрій Малишко (аудіовірш)

   Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

   Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

   До Дня української писемності та мови у бібліотеці було організовано книжкову виставку та проведено годину спілкування у першому класі в ході якої діти переглянули коротке відео про історію започаткування свята, цікаві факти про українську мову. А також діти виготовили листівку власними руками.

9 листопада українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.

Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.

Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.

Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури. 

Які книжки читати для вдосконалення своєї мови? Читайте далі...

   81 рік тому, наприкінці вересня – на початку жовтня 1941 року, на колишній київській околиці в Бабиному Яру гітлерівці розстріляли близько ста тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями. Але й пізніше саме в Бабин Яр привозили на страту людей різних національностей, військових і цивільних. Загибель єврейського населення стала частиною загальної трагедії, що пережив увесь багатонаціональний народ України.

   Найтрагічнішими стали 29-30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв. Формальним приводом для нацистської операції стала нібито радянська диверсія зі знищення Хрещатику 24 вересня.

Криваві події в Бабиному Яру стали однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.

180 років від дня виходу в світ (1842) у

Харкові першого повного видання

поеми Івана Котляревського «Енеїда»

Український письменник Іван Котляревський у 1794, коли йому було 29 років, під час служби у війську Російської імперії почав писати один із найвідоміших своїх творів – бурлескно – травестійну поему  «Енеї́да».

Вона написана в добу становлення романтизму і націоналізму в Європі, на тлі ностальгії частини української еліти за козацькою державою, ліквідованою Росією в 1775—1786 роках. «Енеїда» — перша масштабна пам’ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою. Поема започаткувала становлення новочасної української літератури.

Читати більше, тисність докладніше...

150 років від дня народження славетної оперної співачки

Соломії Крушельницької

Цього року минає 150 років від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей, від Львова до Нью-Йорка. Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ.

10 фактів про Соломію Крушельницьку читайте далі...

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

(29.08.(10.09).1894-25.11.1956 рр.)

Видатний український кінорежисер, художник-графік, письменник, громадський діяч, фундатор національного кінематографа. Заслужений діяч мистецтв (1939 р.), народний артист РРФСР (1950 р.).

   День українського кіно щорічно відзначається в другу суботу вересня. Цього року свято випадає на 10 вересня. Українське кіно з кожним роком стає популярнішим, адже все більше українців хочуть дивитися національний кінопродукт. В Україні є 5 державних кіностудій, найвідоміша з яких носить прізвище Довженка.

   Історію свята та 100 найкращих українських фільмів усіх часів за версією кінокритиків читайте далі...

«Краса — це дарунок долі, ну, а грамотність — це вже від природи»
Вільям Шекспір

Щорічно 8 вересня у світі відзначають Міжнародний день грамотності (писемності). Цей день був запроваджений 26 жовтня 1966 на 14-й сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року.

Грамотність (значною мірою рівноправний термін письменність) – традиційно визначається як вміння читати й писати відповідно до граматичних норм рідної мови та вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти. Бути грамотним – один з базових показників соціально-культурного розвитку населення.

Мета цього свята – вкотре наголосити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Грамотність – однин із незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.

Попри досягнутий значний прогрес, проблеми в області грамотності зберігаються і можуть істотно відрізнятися за своїм характером і охопленням в різних країнах і групах населення. Заохочення мовного розмаїття в освіті і в області поширення грамотності має вирішальне значення для вирішення проблем неграмотності і досягнення Цілей в галузі сталого розвитку.