Чи треба заступатися, коли на людину обрушили лавину наклепів? Коли когось звинувачують безвинно, цькують? Чи просто пліткують про людину, неправду розповідають, насміхаються?
Їх багато. А ви один. Адже можна просто відійти, зробити вигляд, що не чув, потім справедливість сама відновиться? Або людина сама себе захистить. Ми що можемо зробити?

    Є давня казка про мурашку. Злий цар вирішив спалити пророка. З пророками таке трапляється часто… І царські прислужники розпалили багаття. А мураха набрала в рот води і поповзла гасити багаття. Вона воду виприснула і поспішила знову за водою. Це викликало гомеричний сміх, таке діло. «О мураха, ти така крихітна! Чим допоможе малюсінька крапля води із твого рота? Як ти згасиш нею полум’я?», – питали у мурашки, сміючись. Мураха відповіла: «Настане Судний день. Він для всіх настане, для всіх, хто живе. І мене спитають: а що ти робила, коли живу людину хотіли спалити? Ти що робила? Тому я роблю посильне. Гашу вогонь як можу!». 

      Ця стародавня казка – велика казка. Тому що всіх запитають, кожного: що ми особисто робили, коли когось мучили і знущалися? Поливали брудом, очорняли? Коли чинилося зло та несправедливість? Навіть якщо ти крихітна мураха, тебе все одно запитають неодмінно. І краще носити краплі води в роті, ніж не діяти зовсім і мовчки дивитись на зло. Краще сказати. Втрутитися. Іноді суттєвої користі для того, на кого напали, не буде. Іноді зусилля марні. Але це потрібно для нас. Крапля води мурашки може загасити полум’я злості.

Але мураха відповість у Судний день: «Я гасила вогонь, як могла!». Ось у цій відповіді головний сенс. І це велика притча.

Казка для виховання впевненості у дитини. Прочитайте її дитині, використовуючи інтонації, задійте міміку і жести.

Казка «Маленька рибка»

      На дні чудесного синього моря живе маленька симпатична рибка. Цілими днями рибка грала і гуляла зі своїми друзями. Вона плавала серед різнобарвних водоростей, грала з повітряними бульбашками і ганялася за моторними морськими кониками. Батьки дуже любили свою маленьку рибку. Так проходив день за днем. Тим часом друзі рибки трохи підросли, а рибка чомусь ні. Ні рибка, ні батьки не знали в чому справа. Їй дуже хотілося хоч трохи підрости, стати великою і сильною. 

     Одного разу, граючи, рибка запливла в густі водорості, заблукала і зустріла там страшного восьминога. Як тільки восьминіг побачив рибку, він відразу захотів її зловити, така вона була красива. Але рибка вміла швидко плавати. Вона легко ковзала серед заростей, а великий і незграбний восьминіг заплутався в них. Йому так і не вдалося наздогнати рибку. Коли рибка повернулася до батьків і розповіла, що з нею сталося, то вони відповіли: "Яка ти у нас стала вже велика! Ти впоралася зі страшним восьминогом!" Коли рибка лягла спати в цей вечір, їй приємно було думати, що незважаючи на те, що вона маленького розміру, вона дійсно вже стала великою і швидкою. Тепер вона була впевнена, що може впоратися з будь-якими неприємностями.

    З цього моменту рибка насправді стала трохи підростати. Вже скоро всі помітили, яка вона незвичайна. Минув час, наша мила рибка виросла. Зараз на дні чудесного синього моря плаває велика красива рибка.