Чужий ліс або Як Їжачок став жити в іншому лісі 
                               (терапевтична казка для дітей у процесі адаптації до нового місця)
 
      Жили-були у своєму рідному лісі веселі Їжачки, але так сталося, що буря зруйнувала їхню територію, тому всі мешканці змушені шукати інші хатинки. І родина Їжачків потрапила в зовсім чужий ліс.  У новій країні не було легко! Бо наші Їжачки не розуміли мову, якою спілкувались сусіди, вони були розгублені та часто не розуміли, що робити. Вони сумували і згадували свій ліс, але поки що треба було звикати до цього житла, поки їхнє не відновиться від лиха.  Один маленький Їжачок посміхався всім мешканцям чудового лісу, дякував за допомогу, придивлявся до звичок й уважно слідкував, як тут усі живуть разом.  Хоча і йому було важко: дерева в цьому лісі були зовсім незвичні, маленький носик Їжачка ловив невідомі запахи, а його маленькі лапки не знали доріжок, по яких треба ходити. 
       Минав час, і поступово вже він пізнавав їжу, звикав до неї. Подружився з білочкою, звик до доброзичливих посмішок інших мешканців та заспокоївся.  Він вже добре спав та снідав, чекав ігри з новими друзями, ще губився, але вже міг просити допомогу в інших. Він тут був не один. Він дав собі час звикнути до іншого лісу. І нарешті вже почав радіти сонечку, новим деревам та друзям! 
        Чужий ліс прийняв Їжачка, а Їжачок прийняв нову хатинку.