Традиційно вважається, що колір, який найчастіше використовує малюк в своїх малюнках, є найважливішим показником його емоційного стану. Принаймні, деякі матусі у цьому просто впевнені, тому починають негайно бити тривогу, коли бачать, що чорний або червоний колір переважають у творчості дитини. Любі матусі, заспокойтесь! Усі ці методи виявлення порушень у розвитку малюка є непрямими та здатні вказувати лише на ознаки. Втім, прислухатись до них все ж таки варто.
Аналіз малюнків – це прекрасний спосіб глибше пізнати думки своєї дитини і, можливо, познайомитись з нею ближче як з особистістю.
5 чарівних прийомів, що допоможуть впоратися із страхами
1. СТРАХ МОЖНА МАЛЮВАТИ. Зображуючи свій страх, дитина не просто просто переживає його, також не сприймає його дуже гостро. Після завершення малювання страшний малюнок можна спалити або розірвати.
2. СТРАХ МОЖНА ВИЛІПИТИ. Під час ліплення дитина може позбавитися зайвого напруження. Виліплену фігуру страху можна трансформувати у щось інше. Або зробити з ним усе, що заманеться, зім'яти, побити, викинути.
3. МОЖНА СТВОРИТИ КАЗКОВУ ІСТОРІЮ, У ЯКІЙ ЩОСЬ СТРАШНЕ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА НЕ СТРАШНЕ. Вигадуючи історію про свій страх, дитина може створити собі помічників, володіти супер здібностями, що їй допоможуть.
4. ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА СВІЙ СТРАХ, НАПРИКЛАД ПОГРАТИ У БАБУ-ЯГУ. Так можна зробити програючи казкову історію, у якій дитина самостійно для себе вибери роль страшного персонажа. Проживання такої ролі допоможе впоратися зі страхом.
5. МОЖНА ЗРОБИТИ СТРАШНЕ СМІШНИМ. Гумор - хороший засіб боротьби зі страхом. Навчить дитину вигадувати смішні історії про страх.
Такі маленькі підказки допоможуть впоратися зі страхами вашої дитини. Адже інколи допомога потрібна тут і тепер...
Усі діти різні: одні спокійно вислуховують зауваження, інші починають пустувати і пустувати, а треті зустрічають хвилею істерики... Єдиний підхід до виховання дітей може бути не лише неефективним, а й нашкодити комусь із них. Це пов’язано з тим, що кожна дитина має свій темперамент, який проявляється у 3-4 рочки, коли малюк починає вивчати навколишній світ. Наслідком неправильного виховання дитини без урахування його типу темпераменту може бути не лише виникнення проблем і непослуху, а й повної деградації його особистості в майбутньому. Якщо правильно визначити тип темпераменту сво їх дітей, то й спілкування, і виховні моменти проходитимуть набагато легше і правильніше, а це – запорука виховання гармонійної особистості.