Хвилина мовчання сльозою горить,

Пронизує струмом немов би ця мить,

Щипає за душу, бере за живе

І дзвоном тривожним у серці гуде.

Ми бачим той розпач безсилих людей

І погляд голодних дитячих очей,

В долоні затиснуті п'ять колосків,

Гвинтівку і вирок жорстоких катів.